Що робити, якщо є підозра про булінг – алгоритм дій

 Алгоритм розроблено згідно з наказом МОН від 28.12.2019 №1646 і рекомендацій, підготованих за участі освітнього омбудсмена.

ПЕРШІ КРОКИ

Крок 1. Необхідно повідомити директору школи про випадок булінгу або підозру щодо нього. Це можуть зробити всі учасники освітнього процесу: учні, батьки та педагоги.

Повідомлення мають прийматись усно або письмово, особисто або засобами електронної комунікації.

“Чому це важливо проговорити для вчителів? Тому що часто ми схильні менше приділяти уваги саме усним повідомленням або повідомленням в груповому чаті. Проте всі ці повідомлення від батьків і учнів необхідно вважати саме заявою про булінг”, – зазначає Анна Овдієнко.

Проте вона радить звертатися письмово і казати про це батькам та учням.

“У такому випадку є чітка заява – задокументована, з датою, з реєстраційним номером. У випадку, якщо щось буде зроблено неправильно або дій не буде вжито, письмова заява буде доказом для звернення в інші інстанції”.

Крок 2. Директор впродовж першої доби від отримання повідомлення має обов’язково повідомити про випадок:

• поліції;
• батькам учнів-учасників булінгу;
• службі у справах дітей для того, щоби з’ясувати причини випадку булінгу та усунути їх, а також для соціального захисту дітей, які стали сторонами булінгу;
• додатково – центру соціальної служби для сім’ї та молоді. Цей центр має оцінити потреби сторін булінгу, визначити методи соціальної роботи, визначити та потім надати соціальні послуги, забезпечити психологічну підтримку.

Важливо: Якщо трапився випадок, через який дитина потребує медичної допомоги, то директор обов’язково має викликати швидку.

Крок 3. Директор має скликати засідання комісії з розгляду випадку булінгу впродовж 3-х робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення.

Комісія може розглядати заяву не більше 10-ти робочих днів із дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти.

КОМІСІЯ І ЗАСІДАННЯ

Комісія має бути затверджена на початку навчального року. Постійний склад:

• голова (зазвичай це директор);
• педагогічні працівники;
• практичний психолог;
• соціальний педагог;
• представник служби у справах дітей;
• представник центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Варіативний склад комісії: батьки, сторони булінгу та інші представники суб’єктів реагування (органи місцевого самоврядування, засновник закладу освіти або уповноважений ним орган та територіальні органи національної поліції).

Як відбувається засідання комісії:

1. Секретар має повідомити всім членам, заявнику та іншим зацікавленим особам про порядок денний засідання, дату, час і місце проведення, надати або надіслати необхідні матеріали. Це все має відбуватися не пізніше 18-ї години за день до засідання комісії. Тобто, якщо засідання заплановано на вівторок, то не пізніше, ніж о 18-й годині понеділка мають бути поінформовані всі члени комісії.

2. Щоби засідання вважалося правомірним, повинні бути ⅔ її членів. Рішення комісія ухвалює більшістю голосів через відкрите голосування. У випадку, якщо голоси розділилися навпіл, останнім голосом є голос директора, оскільки він є головою комісії.

3. Протягом засідання секретар комісії веде протокол. Є форма цього протоколу, згідно з додатком до наказу.

4. У протоколі зазначається, які рішення ухвалює комісія, визначено потреби сторін булінгу в соціальних та психолого-педагогічних послугах, перераховано їх. А також – які мають бути вжиті інші заходи для усунення причин булінгу, рекомендації для педпрацівників, батьків або інших законних представників неповнолітньої особи.

5. Керівник закладу освіти наказом має оформити протокол засідання комісії.

https://nus.org.ua/articles/shho-robyty-yakshho-ye-pidozra-pro-buling-algorytm-dij/?fbclid=IwAR2ccQY9GlfKMv9oFHsOKhQmuj37P2__t5FGR7bduttzLzcY3w4YweeZ_LI

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНИЙ БУКЛЕТ ДЛЯ МОЛОДІ

 за посиланням https://drive.google.com/file/d/1db5oW2uCSDir0aYQF1_pT3UTAsq3cms5/view?usp=sharing

Психологічні поради батькам: «Зовнішнє незалежне оцінювання. Як підтримати свою дитину?»

 

     Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО.  Як допомогти своїй дитині?

1.               Cправжня підтримка. Вона повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини.. Продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.

2.               Навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це_зробити!».

3.                Продемонструвати свою віру в дитину. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долає життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе.

4.                Забути про минулі невдачі своєї дитини.

5.               Допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням, не лякати провалом.

6.               Пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

7.               Не показувати свого хвилювання, не підвищувати тривожність дитини напередодні ЗНО.

8.               Підбадьорювати дитину, хвалити за те, що вона робить добре.

9.               Спостерігати за самопочуттям, настроєм дитини.

10.         Зберігати тишу, спокійну сприятливу  сімейну атмосферу.

11.         Планувати відпочинок та правильне харчування. Поклопочіться, щоб було щось смачненьке, що знижує емоційну напругу.

12.         Виражайте готовність допомогти дитині при потребі.

13.         Цікавитися як проходить підготовка до ЗНО.

14.         Розказати про свій досвід здачі іспитів - це доречно!

https://vseosvita.ua/library/besida-poradi-psihologa-ucnam-ta-batkam-pri-pidgotovci-ta-zdaci-zno-398758.html?rl=55914

Бесіда "Поради учням при підготовці та здачі ДПА, ЗНО"

 

Мета: формувати у школярів позитивне ставлення до іспитів, навички саморегуляції в напружених ситуаціях, розвивати вміння організувати самоосвітню діяльність у період підготовки до іспитів та особисті риси, необхідні для підготовки до ЗНО; знизити у старшокласників рівень тривожності у зв'язку з незалежним тестуванням.

Поради психолога

учням при підготовці до ДПА,  ЗНО:

1.   Підготуй місце для підготовки до занять

2.   Склади план своєї роботи

3.   Чітко усвідом, що ти готуєшся до іспиту

4.   Починай із найважчого, але посильного, легше і приємніше залишай на пізніше

5.   Роби перерву по 10 хв  після кожних 40 хвилин підготовки

6.   Щоденно роби тести із секундоміром

7.   Не потрібно заучувати тексти, а роби  короткі записи, нотатки

8.   Щоб підвищити розумову активність, доповни інтер’єр жовтими та фіолетовими кольорами

9.   Створи запах лимону в кімнаті, який підвищує розумову  активність  на 20 %

10.       Правильне харчування :мед, горіхи, риба, м'ясо, овочі . фрукти - відновлюють енергетичні витрати, підвищують емоційність

11.       Відвідуй консультації,  постав запитання педагогу , яке тебе найбільш хвилює

12.       Займайся самопереконанням, повторюй про себе «Я зможу», «Я вмію», «В мене все получиться», «Я розумний» і т.д.

13.       Уявляй картину успіху!

14.       Не тримай знання у собі! Проговори їх перед  дзеркалом, другом, батьками.

15.       Напередодні ДПА, ЗНО лягай раніше спати, а ранок в жодному разі не починай «зубрінням»

16.       Прийди на ДПА, ЗНО завчасно, поводься спокійно,

17.        НЕ ХВИЛЮЙСЯ!

  

ЯКЩО  ПОЗБУТИСЯ ХВИЛЮВАННЯ НЕ ВДАЄТЬСЯ , СЛІД:

1.   Замість втечі перейди  до боротьби, адже будь- яка дія краща , ніж пригнічена пасивність. Треба бути не тільки сильним, щоб наступати, але й наступати, щоб бути сильним!

2.   Перетвори свій страх у гнів! Вияв гніву допоможе мобілізуватися, відчути впевненість, подолати страх. 

3.    Створи ситуацію іспиту, програй його! Досягни мети успіху!

4.   Щоб позбутися свого хвилювання, візьми за правило перед іспитом  заспокоїти свого друга.

5.   Перенеси дію хвилювання на підручні засоби: побий боксерську грушу, зламай кілька олівців, покричи на себе у дзеркало і ін..

6.   Напиши «лист  боягузу», в якому надай психологічну підтримку дитині, впевненості та сили. Прочитай його у дзеркало, дивлячись на себе.

7.   Свій стан порівняй із станом якогось літературного героя в годину важкого випробування. Поспівчувай йому, це допоможе по- іншому переглянути твої  труднощі.

8.   Використовуй прийом релаксації, переключення уваги, самонавіювання, саморегуляції, що допоможе не тільки зняти хвилювання, але й відновить силу та працездатність.

9.   Використовуй посильні фізичні навантаження, ігри на свіжому повітрі

10.                   Не думай про хвилювання «Ой, як я хвилююсь, я нічого не згадаю». Зосередь увагу на власній відповіді.

11.                   Підвищуй собі самооцінку, відмовся від самоприниження!

 Успіхів тобі на ДПА,  ЗНО!

 

У день ЗНО: 

·         Будь зконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.

·         Глибоко вдихни і скажи «Я все напишу, я знаю!»

Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятай,  що успіх – це насамперед праця. Не вір красивим фільмам, де, щоб досягти успіху, досить бути вродливим чи багатим.

     Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.

     Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.

     Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.

     Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.

·         Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.

·         Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.

·         Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.

                                Отож, бажаю успіху!

https://vseosvita.ua/library/besida-poradi-psihologa-ucnam-ta-batkam-pri-pidgotovci-ta-zdaci-zno-398758.html?rl=55914

Інтерактивна вправа для учнів "Шляхи передачі ВІЛ"

 Інтерактивна вправа за посиланням  https://learningapps.org/display?v=poremnmen20 

           

ПРОТИДIЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ НАД ДIТЬМИ В УМОВАХ ДИСТАНЦIЙНОГО НАВЧАННЯ. РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ХЛОПЦІВ І ДІВЧАТ.

 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ

 ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ 

ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

Буклет "Протидія кібербулінгу"

 

Буклет Протидія кібербулінгу

Батькам "П’ять корисних правил протидії кібербулінгу"

 

П’ять корисних правил протидії кібербулінгу, з якими потрібно познайомити дітей

 1)   Не поспішай

Не поспішай, не виплескуй свій негатив у кіберпростір. Важливо домовитись із дитиною, щоб вона не відповідала на вразливі повідомлення до того, як порадиться з дорослими. Старшим дітям запропонуйте правило: перед тим, як писати і відправляти повідомлення, потрібно заспокоїтись, притишити роздратування, злість, образу, гнів. Емоції – погані порадники, вони минають, а написане і відправлене в Інтернет продовжує нести і помножувати негатив уже без Вашої волі і контролю. Здійняті одним негативним «постом» (повідомленням) хвилі можуть призвести до зовсім неочікуваних трагічних наслідків, які буває дуже важко виправити, а інколи і не можливо. Тому конфлікти і незгоди з найменшими витратами вирішуються особисто, «в реалі», без залучення кібертехнологій.

2)   Будуй свою репутацію

Будуй власну онлайн-репутацію, не провокуйся ілюзією анонімності. Інтернет – це особливе середовище із своїми правилами поведінки - «нетикетом» (новоутворення від англ. net –мережа і «етикет»). Хоча кіберпростір і надає додаткові можливості відчути свободу і розкутість завдяки анонімності, дитині потрібно роз’яснити, що існують способи довідатись, хто саме відправив повідомлення, хто стоїть за певним ніком (анонімним псевдонімом). І якщо некоректні дії у віртуальному просторі призводять до реальної шкоди – від анонімності залишається лише ілюзія: все тайне стає явним. У віртуальному просторі, як і в реальному, діє золоте правило: стався і дій стосовно інших так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Крім того, Інтернет фіксує історію, яка складається із публічних дій учасників і визначає його онлайн-репутацію – накопичений образ особистості в очах інших учасників: заплямувати її легко, виправити – важко.

3)   Поважай факти

Зберігати підтвердження факту нападів. Потрібно роз’яснити дитині: якщо її неприємно вразило якесь повідомлення чи картинка на сайті (фото, відео, будь що), правильна реакція – вимкнути екран (щоб зупинити негативний вплив, але не комп’ютер!) і негайно звернутись до батьків за порадою. Старші діти можуть зберегти чи роздрукувати сторінку самостійно, щоб порадитись з батьками в зручний час.

4)   Ігноруй з розумом

Часто можна почути думки накшталт «найефективніша боротьба з тролінгом – ігнор», «не годуйте тролів, вони харчуються вашими емоціями». Це доречна позиція, проте її не можна і переоцінювати. Найкраще зберігати продуманий баланс, розуміючи діапазон ефективності і доречні межі кожного із способів реагування на проблему.

Що ігнорувати? Доречно ігнорувати поодинокий негатив. Одноразові образливі повідомлення найкраще ігнорувати, часто в результаті цього кібербулінг на початковій стадії і зупиняється. Якщо ж реагувати на негативні коментарі, комунікація продовжується.

Коли ігнорувати не варто? Не дивлячись на те, що відправник Вам не відомий, якщо листи систематично містять загрози життю і здоров’ю, або порнографічні сюжети, то варто поставити до відома телефонного або Інтернет- провайдера, інспектора місцевого відділку міліції із роботи з неповнолітніми (для цього й важливо копіювати повідомлення із загрозами). Якщо образлива інформація розміщена на сайті, варто зробити запит адміністратору щодо видалення цієї інформації. У цьому можуть допомогти дорослі.

5)   Можливе тимчасове блокування

Програми, що забезпечують миттєвий обмін повідомленнями, мають можливість тимчасового відключення, можна заблокувати отримання повідомлень з певних адрес, навіть змінити телефонний номер. Пауза в спілкуванні руйнує взаємопідсилювані автоматизми кібербулінгу, особливо якщо він мотивований втечею булерів від нудьги і не супроводжується булінгом у реальному житті.

Рекомендації батькам щодо виявлення випадків цькування та захисту дитини від кібербулінгу

Рекомендації батькам  щодо виявлення випадків цькування та захисту дитини від кібербулінгу

1. Наслідки булінгу.

         В першу чергу треба розуміти, що жодне насилля вчинене стосовно дитини не проходить безслідно. Наслідки булінгу можуть бути різні. Найчастіше — це замкнутість, психологам доводиться працювати з підлітками, які абсолютно не вміють спілкуватися з навколишнім світом. Доводиться пояснювати, що світ не такий страшний, яким був до цього. Це може тривати доволі довгий час. У таких дітей руйнується віра у соціум, вони насторожені, тривожні. Але найстрашніше те, що булінг може стати причиною  суїцидальних думок та намірів. В тому випадку коли дитина не має з ким порадитись та отримати підтримку, самостійно знайти вихід з ситуації що склалась. Тому, перш за все, батьки педагогічні працівники мають підтримати дитину. Часто вони думають, що це само собою минеться, але це не так.

2. Як почати говорити з дитиною про булінг.

          Якщо дитина повідомляє вам про те, що вона або ще хтось піддається знущанням, булінгу, підтримайте її, похваліть дитину за те, що вона набралася сміливості і розповіла вам про це, і зберіть інформацію (при цьому не варто сердитися і звинувачувати саму дитину ). Підкресліть різницю між доносом, з метою просто доставити комусь неприємність, і відвертою розмовою з дорослою людиною, яка може допомогти.

Одним зі способів почати говорити з дитиною про булінг є спільний сімейний перегляд фільмів відповідної тематики, так звана фільмотерапія.

 Список фільмів на тему: «Керрі» (1976), «Опудало» (1983), «Серце Америки» (2002), «Піф-паф, ти мертвий» (2002), «Клас» (2007), «13 причин чому» (2017).  

 Переглядаючи фільм, дитина може провести паралель з тим, що відбувається з нею в її класі, побачити свою ситуацію і поділитися з батьками. А також, такий перегляд можна влаштувати й в класі та потім влаштувати аналіз фільму.

3. Щоб захистити дитину від кібербулінгу треба:

- здійснювати батьківський контроль (але робити це обережно з огляду на вікові особливості дітей (для молодших – можна обмежити доступ до сумнівних сайтів, для старших – час від часу переглядати історію браузеру);

- застерігати від передачі інформації у мережі. Пояснювати, що є речі, про які не говорять зі сторонніми: прізвище, номер телефону, адреса, місце та час роботи батьків, відвідування школи та гуртків – ця і подібна інформація має бути конфіденційною;

- навчити молодь критично ставитися до інформації в інтернеті. Не все, що написано в мережі – правда. Якщо є сумніви в вірогідності – звертатися до дорослих за допомогою;

- розказувати дітям про правила поведінки в мережі. В інтернеті вони такі самі, як і в реальності, зокрема, повага до співрозмовників.

Якщо дитина потерпає від знущань кібербулера, їй буде дуже складно зізнатися у цьому батькам чи ще комусь.

На це є декілька причин:

• страх, що дорослі не зрозуміють сенсу проблеми;
• страх бути висміяним через буцімто незначну проблему;
• страх бути покараним чи що постраждає хтось рідний за «донос» на булера, особливо, якщо цькування зайшли далеко і дитина під контролем агресора;
• страх з'ясувати, що «сам винен» і знущання цілком справедливі.

         Наголошуємо на тому, що боротьбу з кібербулінгом ускладнює безкарність в інтернет-просторі, коли кожен може видати себе за будь-кого, не відповідаючи за наслідки дій. Тому, найкраще що можуть зробити батьки та вчителі – виховувати в дитині упевненість в собі, розказувати їй про небезпеку, будувати довірливі відносини. Тоді у разі виникнення такої негативної ситуації дитина одразу ж  буде звертались по допомогу дорослих, яким довіряє.