Поради психолога

Більшість батьків замислюється, чи правильно вони виховують дитину. Звичайно, немає ідеальних батьків. Що потрібно зробити, щоб діти поводилися добре?

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування. Постарайтеся змінити ситуацію, а не дитину. Висловлюйте свої бажання позитивно. Скажіть дітям, чого ви від них очікуєте. А якщо ви чогось категорично не хочете, чітко поясніть чому.

Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають вони віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Поясніть причину свого рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з молодшими - використовуйте тактику переключення уваги.

 Вибирайте виховання без побиття та крику. Покарання не допоможуть дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Крик або постійні докори шкідливі і можуть призвести до психологічних проблем. Пам'ятайте: дитина може чогось навчитися, тільки коли спокійна, задоволена або в хорошому настрої. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Нехай вони самі вирішують, у що одягатися. Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить, що відчуває. І головне - не забувайте, що любов, повага і розуміння є найважливішими потребами всіх: і дітей, і дорослих.

10 правил, які вам допоможуть у вихованні дитини:

    1. Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу по дому, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: "Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».

    2. Визначте спільні інтереси. Це можуть бути як пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

    3. Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт).

    4. Не лайте, а тим більше - не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

    5. Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

    6. Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення - запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) - нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що це вам цікаво.

    7. Відповідайте на кожне питання дитини. Тільки в цьому випадку його пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

    8. Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачити світ очима іншого - основа для взаєморозуміння.

    9. Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, посмішкою, ласкою і ніжністю.

   10. Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз - фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

Безпека дітей в Інтернеті

Шановні батьки!

Інтернет надає багато можливостей як для дорослих, так і для дітей. Але поряд із тим є запитання, які можуть хвилювати батьків, коли їхні діти користуються ґаджетами. Ким є «друзі» у соціальних мережах? Як захистити дітей від шкідливого контенту в інтернеті? Чи існує небезпека від кібербулінгу? Всі ці та багато інших запитань ви можете дізнатись  за посиланням  https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

Що таке булінг та як його розпізнати?

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу. 

Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) (цькування) - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
• наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страху, тривоги, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Які  є види булінгу ?

Людину, яку вибрали жертвою, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими видами булінґу є:

• фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
• психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
• економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
• сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
• кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Варто пам’ятати, що не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Наприклад, якщо друзі посварилися та побилися чи діти разом весело штовхалися, але одна із них впала і забилася -  це не вважається булінгом. Проте, якщо однолітки на чолі з булером регулярно насміхалися, принижували або ховали та кидали речі дитини, штовхали, не вперше нецензурно обзивали та били, викладали в соцмережі непристойні чи відфотошоплені знімки дитини – потрібно негайно діяти!

 Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

• Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.

• Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
• Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
• Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
• Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
• Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

 У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

 Що робити, якщо ви стали свідком булінгу?

• Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати.
• Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги.
• Пояснити, які саме дії вважаєте булінгом і чому їх варто припинити.
• Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей.
• Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

 Ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

          Що робити, якщо ваша дитина агресор? 

• Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
• Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
• Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
• Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
• Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Корисні посилання  https://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_news_list_show_622.html

Протидія торгівлі людьми

Корисні посилання
Програма протидії торгівлі людьми
Міжнародна організація з міграції
Міністерство соціальної політики України
Громадська організація Ла Страда - Україна

Розірви коло

Що таке домашнє насильство?

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Насильство за ознакою статі - діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.

Законодавством України виділено чотири види домашнього насильства та насильства за ознакою статі: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне.

Більше інформації можна знайти на веб-ресурсах інформаційної кампанії «Розірви коло» https://rozirvykolo.org/

Вибір професії - крок до життєвого успіху

Телефони гарячих ліній!!!

·     Національна «гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних).
·     Кол-центр Міністерства соціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, за скороченим телефонним номером 1578 з питань протидії торгівлі людьми.
·     Національна дитяча «гаряча лінія» з питань торгівлі людьми 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
·     Національна «гаряча лінія» з попередження насильства, торгівлі людьми та тендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (для дзвінків з мобільного) Громадської організації «Ла Страда- Україна».
•   Гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування) 116 000
•   Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123
або 0 800 500 335
•    Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
•    Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75
•    Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
•   Національна поліція України 102
• Правова допомога  - звернення  до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги за номером 0 800 213 103
•    Гаряча  лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером 0 800 500 225 – для стаціонарного телефона, 116 111 – для мобільного).

Вітаю на блозі!

Вітаю всіх на своєму блозі! Сподіваюсь, що матеріали або посилання, розміщені на ньому, стануть корисними для Вас!