"Якщо ви бажаєте, щоб життя посміхалось вам, то подаруйте йому спочатку свій хороший настрій". Б. Спіноза
Головна сторінка
- Головна сторінка
- Мапа блогу
- Нормативно-правова база
- Сертифікати
- Телефони гарячих ліній
- Допомога учням у професійному самовизначенні
- Стоп булінг
- Протидія торгівлі людьми
- Безпека в Інтернеті
- Поради батькам
- Протидія домашньому насильству
- Підготовка до ЗНО
- Мінна небезпека
- Скринька довіри
- Психолого-педагогічні семінари
- Фотогалерея заходів
- Педагогам на допомогу
вівторок, 23 червня 2020 р.
четвер, 11 червня 2020 р.
Топ - 10 правил безпечного Інтернету
Створюємо онлайн-простір разом з дітьми!
- В ньому зосереджена інформація про особливості розвитку дітей від 3 до 17 років, поради щодо безпечного Інтернету та вправи, які розглядають кіберризики та пояснюють наслідки необережної поведінки онлайн.
Бережи себе, бережи інших!
вівторок, 12 травня 2020 р.
Спеціалізовані національні «гарячі лінії»
Соціально-психологічна допомога
Спеціалізовані національні «гарячі лінії», що надають інформаційні, психологічні та правові телефонні консультації особами, які постраждали від ґендерно зумовленого й домашнього насильства:
- Урядова «гаряча лінія» для осіб, які постраждали від домашнього насильства 15-47 (цілодобово, анонімно, безкоштовно).
- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» (цілодобово, анонімно, безкоштовно) 0-800-500-335 зі стаціонарного або 116 123 з мобільного.
- Національна дитяча «гаряча лінія» з питань запобігання насильства в сім’ї та захисту прав дітей ГО «Ла Страда-Україна» 0-800-500-225 зі стаціонарного або 772 з мобільного (пн-пт з 12.00 до 20.00, сб з 12.00 до 16.00)
Спеціалізовані мобільні бригади для осіб, які постраждали від домашнього і ґендерно зумовленого насильства: як правило, складаються із практичного психолога та соціальних працівників, і надають соціально-психологічну допомогу постраждалим особам, зокрема соціальні послуги з консультування, кризового та екстреного втручання, соціальної профілактики, відповідно до потреб постраждалих:
Мобільні бригади за підтримки Дитячого фонду ООН (Юнісеф), Фонду ООН у галузі народонаселення та Української фундації громадського здоров’я: Селидове, Мар'їнський і частина Покровського р-ну: (093) 310-78-29, (099) 366-63-59- Більше корисної інформації ви можете отримати за посиланням Протидія домашньому насильству
пʼятниця, 8 травня 2020 р.
Спілкування з батьками
Напевно
у тебе були ситуації, коли здається, що в родині ніхто не враховує твою думку,
особливо батьки? У відповідь на це ти, скоріше за все, дратуєшся, сваришся з
ними, сердишся. Але зовсім не спілкуватися з батьками не виходить, адже ви
живете разом. Не йти ж тобі на вулицю через тотальне нерозуміння?! Що ж тоді
робити? Як намагатися уникати конфліктів, але при цьому дати зрозуміти батькам,
що є речі, в яких ти розберешся самостійно, а лише в деяких випадках може
знадобитися їхня допомога? І як зробити так, щоб замість цієї допомоги вони не
диктували тобі умови?

Зовсім нещодавно, насилу дочекавшись
приходу батьків з роботи й ледь давши їм віддихатися, ми накидалися на них із
докладними розповідями про все підряд: про те, що ми проходили з англійської,
про смішного новенького, якого посадили за одну парту, про супер цікаву нову
комп'ютерну гру, – і так до нескінченності. Тепер же ти тільки посміхаєшся,
коли те ж саме робить твій молодший брат чи сестричка, а коли справа доходить
до тебе, у відповідь на всі питання відтинаєш коротким «нормально» і хочеш
швидше закритися у своїй кімнаті, щоб спокійно поговорити з приятелями по
телефону.
Ніхто не зможе назвати точний
момент, коли з’являється дистанція у стосунках дітей з батьками, коли
змінюється зміст розмов, але цілком очевидно, що через це проходять майже усі
люди в процесі дорослішання. Погодься, тепер тобі набагато важливіше
поспілкуватися з твоїми приятелями, ніж з батьками. І це природно – ти освоюєш
навички самостійного існування, в якому ніхто не повинен водити тебе за руку і
страхувати кожен крок.
Але
не поспішай «рвати усі ниточки», що пов’язують тебе із домом: навіть якщо зараз
у списку твоїх друзів батьки займають далеко не перше місце, вони все-таки
залишаються твоїми друзями, а значить, варто докласти хоч трохи зусиль для
того, щоб зберегти з ними дружні взаємини.
Як говорити з батьками
Скоріш за все, ти говориш зі
своїми друзями набагато частіше і довше, ніж з батьками. Це нормально. Які б
чудові стосунки не склалися у вас в родині, ти не можеш залишатися в теплому,
але вузькому домашньому колі назавжди. Ти вчишся незалежності і самостійності,
ти хочеш самостійно приймати рішення, самостійно обирати спосіб життя, – можна
тільки радіти цьому твоєму прагненню. Головне, намагатися не забувати, що не
варто відмовлятися від підтримки, допомоги і порад, які тобі можуть дати
батьки. Ти скажеш, що з ними не так просто обговорювати серйозні проблеми? Так,
непросто. Але перш, ніж говорити про серйозне, можна потренуватися на
найелементарніших темах.
Не
відмовчуйся, розмовляй з батьками про повсякденні справи. Просто так.
Ти завжди можеш знайти, чим
поділитися з дорослими. Кожного дня в твоєму житті відбувається безліч всяких
подій, і ти легко можеш порадувати батьків новинами про те, що, наприклад, на
канікулах ваш клас збирається піти у похід, а по суботах можна буде додатково
займатися інформатикою. Якщо немає бажання говорити про школу, розкажи про
витівки своєї або сусідської собаки, та про все, що спаде на думку, можна
розповісти. Головне – виробити звичку ділитися різними подробицями зі свого
життя, і це, безумовно, допоможе зберегти і зміцнити контакт між тобою і
батьками. А коли прийде час обговорити з ними щось важливіше, тобі буде
набагато простіше це зробити.






